Статті

Національний банк України (відповідач) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Банку про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не усунуто повністю недоліки апеляційної скарги, а заявлені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини такого пропуску та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією рф проти України та невчасним отриманням оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки встановив, що відповідач повний текст рішення суду першої інстанції отримав тільки 1 серпня 2022 року, а тому строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, закінчився 31 серпня 2022 року, тобто відповідач звернувся з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуального строку.

Суд зазначив, що з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.

При цьому розумні строки в адміністративному судочинстві – це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Суд врахував, що частиною першою статті 118 КАС України визначено процесуальні строки як встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведених норм процесуального права Верховний Суд дійшов висновку, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.

Оскільки за правилами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів, а якщо таке рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, то учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З огляду на наведені відповідачем аргументи й докази на їх підтвердження, Суд вказав на відсутність у цьому конкретному випадку в діях НБУ ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками.

Проте, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском, за його висновком, строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем, дійсно свідчать про те, що він намагався вчинити усіх залежних від нього процесуальних дій у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Також Суд вказав, що стаття 299 КАС України вимагає від суду апеляційної інстанції перевіряти факт отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення та виключно з цього моменту обраховувати процесуальний строк.

У цій справі Верховний Суд також звернув увагу, що сам факт «обізнаності» скаржника з постановленням оскаржуваного судового рішення, за загальним правилом, не впливає на такий обрахунок строку. Зазначене положення процесуального кодексу фактично презюмує добросовісність поведінки скаржника, об`єктивну неможливість до отримання ним повного тексту оскаржуваного судового рішення належним чином скористатися конституційним правом на апеляційний перегляд справи, а також непорушність за такого підходу принципу res judicata (принципу юридичної визначеності або остаточність рішення суду, яке набрало законної сили).

Постанова Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі №520/986/22 (адміністративне провадження № К/990/34812/22).

Черговий формалізм ВС - чергова патова ситуація для позивача. Той самий приклад, коли замість створення адекватної, і що найголовніше, зрозумілої людям практики, замість вирішення спору з урахуванням принципу справедливості, розумності і добросовісності, касаційний суд обрав формальний підхід і відмову.

Фабула судового акту: Державний педагогічний університет звернувся до суду із позовом до колишньої працівниці про стягнення безпідставно набутих коштів (кондикцію, грубо кажучи). Справа в тім, що постановою касаційного суду у справі про стягнення з університету, як з роботодавця сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, рішення суду апеляційної інстанції було змінено та зменшено суму стягнення зі 140 738,96 грн. до 20 000,00 грн. На той час, університет вже заплатив екс-працівниці 140 738,96 грн., тому правомірно вважав, що йому має повернутися 120 738,96 грн безпідставно набутих коштів. При цьому, як видно з матеріалів справи, університет вже намагався скористатися “поворотом виконання рішення” у якому йому було відмовлено, оскільки спір випливає з трудових відносин.

Якщо суд першої та апеляційної інстанції задовольнив позов, ВС КЦС вдався до формалізму, і відмовив, мотивуючи тільки тим, що мовляв, тут обрано неефективний спосіб захисту, а мало б бути обрано поворот виконання рішення (що саме заважало застосувати кондикцію, замість повороту виконання рішення - ВС не пояснив).

При цьому, університет слушно зазначив, що у постанові ВП ВС від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто на такі кошти не поширюється норма ст. 1215 ЦК України, яка обмежує повернення.

Однак, ВС все одно зазначив:

Із матеріалів справи відомо, що спірна сума 120 738,96 грн була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Відповідно до ч.1,2 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ч.1 ст. 446 ЦПК України).

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Отже у цій справі: Оскільки у цій справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 120 738,96 грн були набуті екс-працівницею на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене, Верховний Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є звернення університету із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому ст. 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку ст. 1212 ЦК України слід відмовити.

При цьому, на те що університету вже було відмовлено у повороті виконання рішення, ВС КЦС якось уваги не звернув. До того ж не пояснив, що саме заважає суду застосувати повернення безпідставно набутого майна, адже сама конструкція статті 1212 ЦК України - ніяким чином не обмежує можливість її застосування при скасованому судовому рішенні.

Якщо страхова компанія збанкрутує, то потерпілій у ДТП особі компенсацію виплачуватиме Моторно-транспортне страхове бюро у строки, встановлені законом.

Така норма міститься в проекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (щодо посилення гарантій виплат потерпілим)» (№3342).

Як зазначають автори проекту, розгляд справи про банкрутство страховика може тривати роками. Отримання відшкодування за рахунок ліквідаційної маси страховика-банкрута є сумнівним, а коштів відповідного фонду МТСБ — надто тривалим.

Тому, зокрема, пропонується визначити: в разі, якщо страховика позбавили ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у випадку його банкрутства чи ліквідації та якщо він невідшкодував страхові виплати потерпілому у визначений законом строк, то такі виплати здійснює МТСБ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Отмена справок-счетов пока не удешевила и не упростила процедуру оформления транспорта. Как будет дальше - покажет время.

На своей странице в Фейсбук Министр внутренних дел Арсен Аваков сообщил о том, что с 18 ноября изменены правила регистрации авто и пресловутая справка-счет, которая стоила немалых денег, больше не нужна. Вот прямая цитата:

«Ликвидировано ГАИ, МРЭО - созданы Сервисные центры МВД, изменены процедуры – подготовленны куча подзаконных нормативных изменений.. И вот сегодня внес Постановление на Кабинет Министров и был активно поддержан: использование справок-счетов при оформлении автомобилей ОТМЕНЕНО! Теперь при оформлении автомобиля в Сервисном Центре МВД продавцу и покупателю достаточно подписать договор купли-продажи в любом сервисном центре Украины в присутствии администратора, который удостоверит личности участников сделки на основании их документов. Удостоверит – бесплатно!»

Все сказанное выше закреплено в Постановлении Кабмина от 18.11 2015 г № 941, который 19 ноября опубликован в газете «Урядовый курьер».

По данным министра Арсена Авакова, теперь для регистрации автомобиля на нового владельца достаточно:

• Подписать договор купли-продажи (дарения) продавцом и покупателем лично в любом(!) Сервисном Центре МВД Украины в присутствии администратора Центра по предъявлению документа, удостоверяющего личность. Стоимость услуги – только обязательные платежи, установленные законом.

• Нотариально удостоверить договор купли-продажи и предоставить его в любой(!) Сервисный Центр Украины. Оплата обязательных платежей плюс услуги нотариуса.

• Для покупателей новых автомобилей в салонах (у юр.лица) достаточно предоставить в Сервисный Центр договор, удостоверенный печатью продавца и свои документы. Оплата обязательных платежей, установленных законом.

Радостная новость об отмене справок-счетов, на которых неплохо и ни один год зарабатывали частные структуры, для владельцев автотранспорта на самом деле оказалась не такой уж радостной. Журналисты РИА-Мелитополь выясняли, как сегодня водителям можно оформить или переоформить транспорт.

С 19 ноября в штате территориального Сервисного центра (ТСЦ) №2343, который находится в Мелитополе, пока нет так называемых администраторов, в присутствии которых можно подписать договор купли-продажи (дарения). И владельцам транспорта сегодня ничего не остается, как идти к нотариусам оформлять эти договора. Эта услуга обойдется в нотариальных конторах от 800 до 1 тыс. грн.

Для оформления договора нотариусам нужно будет предоставить экспертную оценку автомобиля, за которую придется как и раньше платить. Чтобы заверить сделку нотариусу нужно принести из Сервисного центра справку о том, что на автомобиль не наложен арест (нотариусы к этой базе данных МВД доступа не имеют). А также при необходимости получить для оформления договора еще и согласие хозяина транспорта (часто владелец не управляет авто). Раньше человеку оформление справки-счета обходилось 800-1200 грн. и занимало не так уж много времени. Сегодня водителям придется побегать по инстанциям и заплатить не меньше прежнего, по предварительным подсчетам около 2 тыс. грн. Хочется верить, что так будет не долго и вскоре при вновь созданных вместо МРЭО Сервисных центрах можно будет оформлять эти договора. Будет ли эта процедура бесплатной не известно. Очевидно, что пока водители больше потратят времени и больше денег, а финансовые потоки от регистрации транспорта из одних рук перенаправили в другие.

Кстати, все справки-счета, выданные до 19 ноября, являются действительными и их принимают во вновь созданных Сервисных Центрах.