Дії працівника поліції щодо складання протоколу про адмінправопорушення є підставою для відшкодування моральної шкоди, бо справа про адмінправопорушення була закрита судом через відсутність складу. (ВС КЦС справа № 953/6561/20 від 26.01.2022 р.)
26.07.202312:43
У цій справі цікавим є висновок апеляційного суду і ВС КЦС, щодо підстав для можливості отримати компенсацію моральної шкоди - навіть просто за складення протоколу про адмінправопорушення (без подальшого штрафу чи інших адмін.стягнень). Адже на думку ВС КЦС - той факт, що було закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу, свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.
Фабула судового акту: Працівником патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (керування ТЗ у стані сп’яніння) щодо особи. У особи були відібране водійське посвідчення. Згодом - через більше ніж два місяці, постановою районного суду провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Внаслідок цього, він звернувся в суд з позовом до Департамента патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України, де вимагав стягнути на свою користь 11911,85 грн. моральної шкоди.
Позов він мотивував тим, що незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності йому завдано моральних страждань, справа розглядалась більше 2 місяців, він вимушений був користуватися послугами адвоката та витрачати кошти на оплату його послуг, користуватися тимчасовим посвідченням, оскільки своє водійське він отримав лише через більше ніж 3 місяці. Крім того, завдано шкоди його діловій репутації та авторитету, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП створювало образ суспільно небезпечної особи, яка здатна вживати алкогольні напої, керуючи транспортним засобом.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Оскільки поліцейським не було притягнуто позивача до адмінвідповідальності, суд вважав, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Натомість, суд апеляційної інстанції позов задовольнив повністю і моральну шкоду стягнув. Відповідач подав касаційну скаргу, де доводив, що відносно особи не було накладено адмінстягнення у вигляді арешту або виправних робіт та взагалі жодного адміністративного стягнення, а отже складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адмінвідповідальності, а сам факт закриття справи не може бути доказом, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли моральної шкоди.
ВС КЦС відкрив провадження, і прийняв рішення де підтримав позицію апеляційного суду про задоволення вимог позивача. Обґрунтовуючи, ВС КЦС зазначив:
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами(статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статей 2, 4 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
При цьому, у постанові ВС КЦС від 09 червня 2021 року у справі № 726/837/20 зазначено, що: відшкодування моральної шкоди проводиться незалежно від того, чи застосовувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. У постанові ВС КЦС від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 зазначено, що: закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.
Отже у цій справі: Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що дії працівника патрульної поліції щодо складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.
Фабула судового акту: Працівником патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (керування ТЗ у стані сп’яніння) щодо особи. У особи були відібране водійське посвідчення. Згодом - через більше ніж два місяці, постановою районного суду провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Внаслідок цього, він звернувся в суд з позовом до Департамента патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України, де вимагав стягнути на свою користь 11911,85 грн. моральної шкоди.
Позов він мотивував тим, що незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності йому завдано моральних страждань, справа розглядалась більше 2 місяців, він вимушений був користуватися послугами адвоката та витрачати кошти на оплату його послуг, користуватися тимчасовим посвідченням, оскільки своє водійське він отримав лише через більше ніж 3 місяці. Крім того, завдано шкоди його діловій репутації та авторитету, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП створювало образ суспільно небезпечної особи, яка здатна вживати алкогольні напої, керуючи транспортним засобом.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Оскільки поліцейським не було притягнуто позивача до адмінвідповідальності, суд вважав, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Натомість, суд апеляційної інстанції позов задовольнив повністю і моральну шкоду стягнув. Відповідач подав касаційну скаргу, де доводив, що відносно особи не було накладено адмінстягнення у вигляді арешту або виправних робіт та взагалі жодного адміністративного стягнення, а отже складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адмінвідповідальності, а сам факт закриття справи не може бути доказом, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли моральної шкоди.
ВС КЦС відкрив провадження, і прийняв рішення де підтримав позицію апеляційного суду про задоволення вимог позивача. Обґрунтовуючи, ВС КЦС зазначив:
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами(статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статей 2, 4 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
При цьому, у постанові ВС КЦС від 09 червня 2021 року у справі № 726/837/20 зазначено, що: відшкодування моральної шкоди проводиться незалежно від того, чи застосовувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. У постанові ВС КЦС від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 зазначено, що: закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.
Отже у цій справі: Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що дії працівника патрульної поліції щодо складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини.